ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ДЕМИДІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

4 січня відбувся психолого-педагогічний семінар «Гуманістичні принципи побудови стосунків між учителем та учнем у педагогіці Василя Сухомлинського». Семінар пройшов у вигляді тренінгу, який провели зауч навчальної діяльності Онищук Л.М.,  соціальний педагог Гамків Т.М. та практичний психолог О.М.Березюк. Зі вступним словом виступила Онищук Л.М., яка ознайомила присутніх з життям, творчістю і педагогічною спадщиною В.Сухомлинського, який до сьогодні залишається дороговказом для освітян. Лариса Миколаївна зазначила, що В.Сухомлинський увійшов в історію педагогіки як педагог-гуманіст, творець педагогічної системи, в центрі якої перебуває дитина.  До особистості педагога він ставить багато вимог. Найголовнішими вважає любов до дітей та до педагогічної діяльності; різностороннє інтелектуальне життя педагогічного колективу, допитливість, інтерес до нового в науці, постійне інтелектуальне зростання, удосконалення. Справжній учитель повинен пам’ятати, що основним і кінцевим результатом педагогічної діяльності є сам учень, розвиток його особистості. Лариса Миколаївна у своєму виступі підкреслила, що найважливішим засобом виховання В.Сухомлинський вважав мистецтво спілкування педагога з дітьми, адже саме завдяки такому спілкуванню діти довіряють педагогу як старшому доброму пораднику.  Під час виступу Онищук Л.М.  зазначила, що В.Сухомлинський написав 600 статей та 36 книг, серед яких найвідомішою настільною книгою педагогів була і залишається  «100 порад вчителю», у якій педагог дає поради вчителю щодо професії вчителя та відносин з учнями. Під час семінару педагоги ліцею  спробували створити свої поради сучасному вчителю і порівнювали їх з порадами В.Сухомлинського. Також у ході заходу була проведена вправа «Дискусійна карусель», під час якої педагоги підтверджували або спростовували твердження про багатогранну професію вчителя (учителя-актора, учителя-диригента, учителя-художника, учителя-лікаря). У кінці дискусії були представлені цікаві версії: «учитель-художник, бо він малює для учня картини минулого, портрети людей, які давно відійшли у минуле, портрет душі свого учня»; «учитель-лікар, бо проводить розумно профілактику, виписує рецепти, проводить сеанси терапії та реабілітації». У кінці семінару кожен з присутніх на листочках написав побажання справжньому вчителю, які вкинули до скриньки побажань. На завершення Онищук Л.М. зазначила словами В.Сухомлинського, що «продовжуючи себе в своїх вихованцях, ми творимо не тільки людину. Ми творимо самий час. Дух часу, взаємовідносини між людьми – все це залежить від того, які ми з вами, від того, якою є школа, що їй народ ввіряє своє майбутнє».