ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ДЕМИДІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

Дружні обійми, щирі усмішки, теплі спогади - усе це переплелося липневого погожого дня в стінах ліцею, де зібралися на ювілейну зустріч випускники Демидівської школи 1974 року. Не всім вдалося прибути до шкільного порогу, але чимало, 22 випускники, прийшли, щоб вкотре побачитись та заглянути увічі дитинству. П'ятдесят років тому, за спогадами випускників,  100 несміливих юнаків та дівчат зі шкільного порогу ступили на шлях самостійного життя. Серед них були три медалісти: Шашенкова Світлана, Шепелюк Надія, Музичук Валентина. Приємно відзначити, що випускниця Неоніла Бурець-Струк нині є меценатом премії за відмінне вивчення української мови випускникам нашого ліцею. Сьогодні уже сивочолі, з багажем досвіду за плечима, але такі ж юні в душі, вони прилинули до шкільного порога, щоб зачерпнути з джерела юності енергії та сили рухатися далі. І їм це вдалося, адже розповідають, що у шкільні роки їхні класи жили в дружбі, допомагаючи одне одному як під час навчання,так і в позаурочний час. Кожен здобув професію і займався обраною справою в житті, та, зазначають, що хто б ким не працював, але завжди пам'ятав про чесноти, які прививали вчителі під час шкільних років, а саме: добро, любов, взаємоповагу, згуртованість, людяність. Сьогодні вони теплими словами згадують своїх наставників: Драганчук Ольгу Якимівну, Гриб Клавдію Ульянівну, Ноель Лідію Карлівну, Суслу Григорія Яковича, Хорищенко Антоніну Василівну, Левшенюк Лідію Всеволодівну, Росоловську Ольгу Миколаївну, Антонюк Ольгу Олександрівну, Ольгу Олександрівну та Василя Юхимовича Жигалюків. На жаль, багато з них відійшли у вічність, але в серцях випускників вони оселились назавжди. Яскравими спогадами про шкільні роки залишилися підготовки до різних урочистостей, шкільні вечори, перші  дружні заробітки на колгоспних полях. Випускники-ювіляри мають свою традицію: відвідують своїх вчителів, а також підтримують тісні контакти між собою. Сучасним учням вони, як старші наставники, передають побажання і настанови, щоб ніколи не забували про взаємоповагу та підтримку між собою, поважали вчителів, більше спілкувалися і зустрічалися в реальному світі, а не через екрани гаджетів, не боялися дізнаватися нове, а з впевненістю рухалися до поставлених цілей.